Тиждень 39. Читання книжок

З чим в першу чергу у тебе асоціюється книга? Певен, що у з великою ймовірністю ти відповіси щось про знання і розвиток, а людину, яка постійно читає, скоріше віднесеш у когорту розумних, освічених та інтелектуальних. Книга була світлим символом від самого початку її існування. Багато віків їх писали та переписували вручну, що придавало їм не аби якої цінності і володіти ними могли тільки вершки суспільства. Згодом писарів замінили друкарські верстати й книги стали доступні широким верствам населення. Та що я тобі тут розказую, пряма асоціація книги зі знаннями говорить само за себе — читати книги, значить ставати розумнішим. Мало знайдеться сміливців з цим сперечатись. Тепер, правда, їх витісняє вже нова, цифрова, ера, але символи не зникають безслідно.

Не скажу, що маю дуже тісні стосунки з книгами. В школі читав досить багато зарубіжної літератури, трохи менше української, але це не через любов до Шекспіра чи Данте, просто вчителька по зарубіжній мала досить специфічні методи викладання і мені, як учню сумлінному, просто доводилось читати багато. Після школи це заняття стало не регулярним і приходило разом з натхненням. В університеті я читав більше художню літературу, подобались якісь детективи (улюблена серія про Ераста Фандоріна), фентезі та фантастику. З часом мені це стало не цікавим і я перестав читати взагалі. Аж допоки вже десь у свої 25-ть я наштовхнувсь на якусь нон-фікшн літературу. Звичайно ж я не згадаю з чого я почав і чим зацікавивсь, але я відкрив для себе книги з іншої сторони. Виявляється, вони можуть бути не тільки про паралельні та видумані світи, а в них багато чого написано і про те, як влаштований наш власний. І для мене це стало набагато цікавішим, аніж художка.

Відтоді я не прочитав майже жодної художньої книги, вони для мене стали чимось вигаданим, не справжнім, просто результатом таланту письменника. Натомість полиці моєї електронної бібліотеки почали поповнюватись книжками з психології, історії, науки й такого іншого. Читаю я загалом їх в електронному форматі і на те є декілька причин. Перш за все, я не відчуваю от того особливого трепету перед паперовими книгами про який говорять багато читачів. Типу там свій запах, сторінки, які ти можеш відчути на дотик і таке інше. Для мене в книзі головне її зміст. Ну і по-друге, електронна книга набагато зручніша, вона завжди з тобою у твоєму телефоні, компактна, можна читати в будь-яку частину доби. Для мене це просто зручніше. Ну і з урахуванням мінімалістичних поглядів вони просто не займають простору у твоїй квартирі.

Як я вибираю книги. Майже завжди це відбувається якимись напливами. Інколи деякі цікаві меню люди рекомендують свій must read список, я проходжусь по назвах і знаходжу цікаві для себе заголовки та читаю анотацію, про що взагалі ця книга. Якщо мені сподобався опис — додаю у свою бібліотеку. І потім, коли приходить час обрати нову книгу для читання, я просто відкриваю свою віртуальну поличку і вибираю з того, що вже зберіг раніше. Є ще й інша стратегія. Часом я зацікавлююсь якоюсь конкретною темою і тоді вже сам шукаю книги релевантні їй. Ну і звичайно ж рекомендації друзів та знайомих. Такі книжки я також зберігаю і потім дістаю з полиці, якщо приходить їхній час.

Чому я читаю. Зараз читати книжки знову стало модно. Чи вже ні? За цими трендами не встигнеш. Але на мої мотиви тренди ніяк не впливають. Головне знати, що і для чого ти робиш у своєму житті. І я знаю, для чого я читаю. Для мене це певний життєвий досвід. Часто після прочитання книжки ти починаєш по іншому дивитись на досі звичні тобі речі. Я просто уявляю, скільки я не знаю в цьому житті, скількох версій я не чув і поняття не маю, як у світі стаються і працюють ті чи інші речі. І не дізнався би, якщо про існування їх хтось не розкаже. Розумієш, про що я? Ти можеш бути просто впевненим, що дещо в світі працює саме так і ні як інакше, аж допоки тобі хтось не розкаже альтернативну версію. Звичайно, твій мозок буде цьому супротивитись і не признавати інших варіантів, але якщо ти відкритий до нового, ти починаєш думати і аналізувати отриману інформацію. От цим і хороші книжки. Це якби наймудріший наставник ходив поруч і дискутував з тобою про різні теми на світі. Тобі пощастило, якщо ти маєш такого наставника, але скоріш за все, ти його не маєш. Власне, як і я. І тому певною мірою цю роль виконують саме книжки. Люди, які їх пишуть, є свого роду наставниками у свої сфері і, пишучи книжки, вони діляться своїм досвідом зі всіма охочими. Його треби лише прийняти й обдумати. І це не сліпа віра всьому, що написано, все ж критичне мислення повинен мати кожен. Але саме це і називається розширенням твого кругозору. При прочитанні книжки я не можу повністю переказати її зміст через місяць, часто опис її зводиться до одного речення, але це речення може стати цитатою, життєвим принципом чи курсом розвитку. З таких коротких речень потім і формуються правила життя. Раніше я вважав за обов’язок дочитувати книгу до кінця, якою б вона не була. Це ніби-то давало якусь атчівку і я можу вважати її прочитаною. Зараз же відношення до цього змінилось. Я можу запросто перестати читати на будь-якому етапі, якщо мені перестане бути цікаво або книга виявилась зовсім не про те, що я від неї очікував. І ще мене напрягає вода в книжках. Так-так, та сама вода, яку ти заливав у свій диплом. В них наче і є щось корисне, але автор бере цю ідею і розписує на 20-30 сторінок. І так розкаже, і іншими словами, а ще 5-ть прикладів наведе. Інколи просто не витримую і закриваю. Погані книжки не коштують твого часу. А вони такими бувають.

З настанням холодів я знову пересів зі своєї неперевершеної двоколісної пушки-ракети в громадський транспорт. Безумовно, тепер поїздки на роботу перестали бути такими комфортними і фановими, як влітку, але і в цьому є свої плюси. Тепер я маю час, щоби почитати. Хто би що не говорив, але стояти в пробці можна з користю. Головне мати бажання і не засмучуватись на те, чого ти контролювати не можеш.

В наступному тижні хочу спробувати почати планувати свій день. Зараз я маю стандартний, як і в більшості людей, графік. Дім-робота-дім. І думати тут багато не треба. Зранку встав, сходив на тренування, якщо воно заплановане, і пішов на роботу. Там працюєш і повертаєшся додому. Класика. Але я хочу почати якось свідоміше проживати день. Ось це і спробую.