Тиждень 30. Англійський словниковий запас

Вочевидь, тобі відома притча про Вавілонську вежу. Буцімто, раніше всі люди говорили однією мовою, але даним великим будівництвом розгнівали Бога і він урізноманітнив мовний спектр так, що люди попросту перестали розуміти одне одного. А чи не виникало в тебе питання, якою ж мовою говорили люди до Вавілонської пригоди? Я ставлю на англійську. І те, що англійська зараз знову стала міжнародною, черговий тому доказ. До суті справ давнішніх ми вже навряд чи докопаємось, а от сучасність більш прозора, тож пару слів про те, як мова однієї острівної держави перетворилась на спосіб комунікації в майже будь-якій частині світу.

Чому ж так сталось і звідки ростуть корні? Історія показує, що якісь великі зміни рідко обумовлені лише одним визначним фактором, частіше це просто збіг певних подій. В мовному питанні це не виключення. Якою мовою говорить етнос визначається зазвичай кількістю носіїв в регіоні, або ж за політичним/економічним впливом певної держави. До середніх віків на території Європи було дві популярні мови: грецька (в районі балканського півострова і дотичних до нього земель) і латинь в центральній Європі. Перша, бо Греція зазнавала розквіту, славилась наукою і філософами, а друга під впливом тодішньої супер Римської імперії. Коли цим державам стало вже трошки зле, в Європі почали говорити чимось на кшталт французької, бо владу набувала імперія франків. І французька мова була дуже популярна, правителі цієї держави почали будувати різні академії мови та всяко її розвивати. І вона була близька до отримання статусу міжнародної. Але як же англійській вдалось її посунути з п’єдесталу? Тут вступає в гру перший фактор. Починається ера завоювань і допоки Франція будує свої мовні академії, англійці господарюють в морі та будують промисловість. Острівність держави тут зіграло велику роль. Оскільки для досліджень і завоювань нових земель потрібен гарний флот. Такий в Англії уже був. І от поки французи вирішували, які букви в яких словах треба читати, а які ні, Англія захопила вже півсвіту і її колонії були майже на всіх континентах світу. Відповідно, на кожній колонії насаджувалась і цінувалась мова метрополії, щоб слуги могли розуміти своїх господ. З часом, одна колонія почала розвиватись дуже швидко та успішно і вже стала перевершувати свою метрополію по рівню життя. Як там би Англія не старалась утримати свою владу на віддаленому континенті, все ж громадянська війна утворила нову державу на карті світу. Мова, звісно, йде в першу чергу про США. Не буду тут вдаватись в історію, бо й сам не знаю, але якось там так було. Нам в контексті даного блогу не так важливо. Але те, що справи в штатах йшли прекрасно, нам важливо, адже це ще одна важлива віха у становленні англійської мови. Отже, США набирає потужності й вже є впливовим гравцем на світовому ринку. Але на той період не тільки англійська була популярною на континенті. Все та ж французька і німецька мали свої великі осередки. Багато чого змінила Перша світова, коли Німеччина стала символом агресії. Тоді в США почались масові гоніння та переслідування всього німецького і мова була, звичайно ж, в перших рядах. Тому англійська міцно укріпилась в статусі основної на континенті. Після Другої світової війни США набирає невиданої до цього потужності та впливу на міжнародному ринку і стає супер державою, з якою уже всі рахуються. А пам’ятаєш, я на початку казав, що мова визначається або впливовістю, або масовістю? То тут якраз два в одному. Наука, культура, кінематограф, музика — це все почало просочуватись із США в різні куточки світу. І щоб доторкнутись до цього всього, треба знати мову оригіналу. Супер держава, досить великий вплив Англії в Європі, колишні англійські колонії по всьому світу, де в більшості англійська так і лишилась, якщо не основною, то другою мовою — це все зробило великий внесок у становлення англійської мови як міжнародної. Але є ще один важливий нюанс. Простота. Філологи кажуть, що англійська дуже проста у вивченні мова. Вони відмовились від поняття родів і відмінків. Правил читання взагалі не існує якихось спільних, а в кожному регіоні вони свої, що подекуди носії мови не завжди один одного розуміють. Таку ціну платить англійська за свою міжнародність. І якщо ти ще досі її не вчиш, бо вона тобі здається дуже складною, камон, он вчені говорять, що одна з найпростіших. Так що давай, без англійської зараз туго.

Мда, історія виявилась трохи затягнутою, але цікавою. Правда ж? Тепер трохи про те, чим я займався минулий тиждень. Англійську я вчив зі школи. Ну як вчив, ходив на уроки та на пари. І навіть всі переконання зі сторони, що вона мені стане у пригоді не дуже то й переконували. Аж до тих пір, доки мене не взяли на одну хорошу роботу саме через низький рівень англійської. Отакої, подумав я, виходить, що вона дійсно треба. Я сходив на курси, щось там повчив і знову пішов на співбесіду. Але по-справжньому починаєш розуміти на скільки вона потрібна лише тоді, коли тобі треба напряму комунікувати з людьми, з якими можеш спілкуватись лише англійською. І якщо це якась туристична подорож, то це не так стресово, бо ти ж турист, що з туриста взяти, то якщо це необхідність по роботі, то це деколи змушує соромитись всередині. І я вже говорив вище про особливості англійської, вона досить проста. Так, на всіх курсах і уроках мене завжди лякали ті 14 часів, але з досвідом ти розумієш, що у повсякденній розмові використовується лише 3-4. Та і якщо ти якогось часу не знаєш, завжди можна перебудувати речення в іншому. Але є одне “але”. Яке часом ставило мене в незручне становище і призводило до незручних пауз. Це слова. Якщо бути точнішим, не знаходження їх у моєму словниковому запасі в конкретний момент часу. Або й взагалі, як такому. От його і треба розширювати. Для мене, гарне володіння англійською мовою настає тоді, коли ти перестаєш перекладати слова і речення в себе в голові. Тобто, коли ти читаєш текст, ти його уже повністю сприймаєш англійською. Так само і з говорінням. Читати я так можу. Говорити поки що ні. Але це справа практики. Але наріжним каменем в цій історії виступають слова. І чим більше ти їх знаєш, тим простіше тобі у спілкуванні.

Тому з останнього тижня я започаткував собі звичку розширювати сій словниковий запас. Щоб довго не думати над форматом, взяв найпростіший і досить дієвий. Це, канєшна ж, стікери на видному місці. Я брав кожного дня нове слово писав на стікеру і приклеював його десь на рівні очей. Спочатку думав на холодильний, але з моїм раціоном і режимом харчування, я майже ніколи туди не заглядаю, тому клеїв їх на поличку, де зазвичай варю каву. Слова я брав не рандомні. Мені ж треба англійська для роботи, тому я просто відкривав робочі чати й листи та шукав там слова, яких я не знаю. Їх і виписував. Цей спосіб є не самим зручним, адже якщо тільки 7 слів займають досить значну площу на шафі, то що ж буде, коли їх стане хоча б 50? Я певен, що зараз є купа програм які роблять те ж саме у твоєму смартфоні. Але щоб успішно почати якусь справу, треба її просто почати, а далі вона тобі сама підкаже, що треба робити. В мене були наліпки, я з них і почав, а надалі може й перейду в смартфон, буде видно.

В наступному тижні хочу трошки відійти від психології й практики та доторкнутись трохи до творчості. Взагалі-то творчість це та ж сама математика. Якщо нею займатись, то з часом виявиться, що ти досить творча і талановита людина. Мене завжди приваблювали прості малюнки олівцем чи ручкою, але я досить рідко малюю. Тому на цьому тижні спробую приділити цьому більше уваги.